ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ від ДИТИНИ

Поради вчителю

Поради вчителю

1. Прийшов у школу — зроби розумне й шляхетне лице.

2. Щоразу, коли тобі хочеться командувати дітьми, згадай своє дитинство й про всякий випадок з’їж морозиво, в окремих випадках, можна полити гірчицею.

3. Гроші й педагогіка — речі не сумісні. Але якщо батько заплатить 1 гривню за урок  — учні будуть вчитися краще.

4. Нехай усі манекенниці світу, побачивши твою посмішку, подадуть у відставку.

5. Не заходь у душу до дітей, якщо тебе про це не просили.

6. Іди на урок з радістю, виходь з уроку з приємною втомою.

7. Жартуй доти, доки не навчишся.

8. Пам’ятай: поганий лікар може забрати життя, поганий учитель — спопелити душу.

9. Приходити на урок треба настільки підготовленим, щоб знати точно: для чого прийшов, куди прийшов, що будеш робити і чи буде від цього добре.

10. Щоразу, коли хочеться нагрубити кому-небудь, рахуй до мільйона.

11. Намагайся їсти щодня.

12. Люби свою адміністрацію так само, як і вона тебе, і ти проживеш довге й щасливе педагогічне життя.

13. Знайди собі заняття, яке зможе в позаурочний час на 180° змінити вектор думок.

14. Якщо до тебе прийшли на урок, згадай, що ти — артист, ти — найкращий педагог, ти— найщасливіша людина.

15. Постійно вдосконалюй свої знання та навички. Хто стоїть на місці, той відстає.

16. Будь-яке випробування  — це просто досвід. Що нас не вбиває  — робить сильнішими.

Не робіть роботу за дітей

Дитина прола воду на підлогу - не поспішайте витирати калюжу, краще нагадайте, де взяти паперовий рушник або ганчірку. Щоб дитина навчилася приймати рішення і робити висновки, батькам необхідно виробити звичку задавати йому навідні запитання, а не давати вказівки і готові алгоритми.

Самовиховання як фактор розвитку особистості

Самовиховання — свідома діяльність людини, спрямована на вироблення, удосконалення чи зміну своїх якостей у відповідності до соціальних чи індивідуальних цінностей, орієнтацій, інтересів, цілей, які складаються під впливом умов життя і суспільного виховання.

НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Пошуки творчих учителів покликали до життя нові види уроків, відмінні від планових, для яких характерні: максимальна щільність, насиченість різними видами пізнавальної діяльності, запровадження самостійної діяльності студентів, використання програмованого і проблемного навчання, здійснення між предметних зв’язків,  усунення перевантаженості учнів.

Цікавими для теорії та практики є власне нестандартні уроки, для яких характерне таке структурування змісту й форми, яке викликає передусім інтерес в учнів і сприяє їх оптимальному розвитку і вихованню.

Нетрадиційна форма навчання – це імпровізоване навчальне заняття, що має нестандартну структуру.

Проблемна ситуація як засіб навчально-виховної діяльності вчителясередньої школи

На запитання: "Чого ви очікуєте від школи?" роботодавці, бізнесмени, політичні діячі, керівники шкіл та вчителі відповідають: "Треба виховувати дитину, яка вміє спочатку самостійно вчитись, а потім са­мостійно та творчо працювати і жити". В школі учень пови­нен навчитися, в першу чергу, самостійно формувати мету та шляхи її досягнення. Цього досягти значно важче, ніж навчи­ти читати, писати та лічити. Деякі наївно вважають, що учити – значить заучувати, запам’ятовувати, відтворювати (часом не розуміючи суті справи). Ця схема навчання, доведена до абсурду.