субота, 2 січня 2016 р.

Нестандартні уроки — шлях до успіху в навчанні

1933862_orig

Якщо ви дивитесь на рік уперед, сійте рис.
Якщо ви дивитесь на десять років уперед, висаджуйте дерева.
Якщо ви дивитесь вперед на все життя, навчайте людину.(Китайська приказка)

Нема жахливішої роботи, ніж учительська
Нема виснажливішої роботи від учительської,
де нерви паляться, мов хмиз сухий, де серце рветься ...
Але нема щасливішої долі, коли людина з твоїх рук, учителю,
іде у світ – на краплю світ людніє.

(„Дума про вчителя” І.Драч)

Бурхливий розвиток інформатики та інфор­маційних технологій загострив перед освітою зав­дання розширення практики розвиваючого навчан­ня, використання новітніх технологій навчання, вдосконалення освітніх методик.

В умовах становлення інформаційного суспіль­ства навчальний процес розглядається як засіб роз­витку учнів. А головне завдання навчальних закладів полягає в тому, щоб не лише дати знання, а й створити стійку мотивацію до навчання, спонукати учнів до само­освіти, пов'язаної з розвитком їхнього творчого та критичного мислення.



У ряді педагогічних досліджень останніх років особлива увага приділяється розробці шляхів фор­мування мислення, цілеспрямованому розвитку інтелектуальних вмінь, навчанню прийомів пізна­вального пошуку, до яких відносяться: аналіз, син­тез, порівняння, абстрагування, узагальнення, кон­кретизація, класифікація, систематизація тощо. Розвиток певних якостей мислення засобами одного предмету значною мірою сприяє загально­му розвитку мислення учнів. Це не означає, що, наприклад, вивчення геометрії розвиває та формує ті самі якості мислення, що і заняття літературою. Інформатика ж має на меті навчити підходів та способів опрацювання інформації і має значні по­тенційні можливості перенесення розумової діяль­ності з однієї галузі знань в іншу. Однак, як свідчить практика, вчителі сьогодні ще багато уваги приділяють саме переда­ванню учням змісту навчального матеріалу, а роз­витку їх мислення недостатньо. При такому підході учень може зберігати в пам'яті великі об'єми інфор­мації, але не вміти її застосувати ні у межах на­вчального процесу, ні, тим більше, у життєвих не­стандартних ситуаціях.

Традиційна система навчання націлює навчальне середовище на лінійну модель:

Знання — декомпозиція — навчання — синтез — знання — контроль.

Разом із тим, у багатьох випадках, особливо в прикладних предметних галузях, доцільно викори­стовувати нелінійні моделі, де навчання відбувається за схемою: Мета — задача — дослідження (пізнання) — знання — контроль.

Управління розумовою діяльністю передбачає послідовне переведення учнів на більш високий рівень цього процесу.

Розвитку мислення старшокласників приділяєть­ся значна увага, оскільки за психологічними до­слідженнями в цьому віці у них:

  • формується активна життєва позиція;

  • стає більш свідомим ставлення до вибору май­бутньої професії;

  • різко зростає потреба у контролі та самокон­тролі;

  • мислення стає більш абстрактним, глибоким, різнобічним;

  • виникає потреба в інтелектуальній діяльності;

  • зростає значущість процесу навчання, його ці­лей, задач, форм і методів;

  • змінюється мотивація навчання, трансформу­ється співвідношення оцінки і самооцінки.


Таким чином, самосвідомість старшокласників переходить на більш високий рівень, що прояв­ляється у поглибленні самоконтролю, самооцінки, прагненні до самостійності та самовдосконалення. Потреба в саморегуляції, тобто в управлінні розвит­ком особистості, — важлива вікова особливість стар­шокласників, яку необхідно враховувати при орган­ізації навчального процесу.

Мислення старшокласників, а значить уміння користуватись розумовими діями, слід не тільки сти­мулювати, а і розвивати. Учням притаманний високий рівень узагальнення та аб­страгування, прагнення до встановлення причин-но-наслідкових зв'язків та інших закономірностей між предметами та явищами, критичність мислен­ня, здатність аргументувати свої переконання тощо. Ці якості дозволяють учителю цілеспрямовано роз­вивати гармонійну особистість, формувати здатність творчо підходити до розв'язання кожної конкрет­ної задачі.

У своїй практиці мені найбільш близькі нестандартні види уроків. Нестандартні уроки – це неординарні підходи до викладання учбових дисциплін. Мета їх проста: пожвавити нудне, захопити творчістю, зацікавити буденним, оскільки інтерес – це каталізатор всієї учбової діяльності. Нестандартні уроки – це завжди свято, коли активні всі учні, коли кожен має можливість проявити себе в атмосфері успішності і група стає творчим колективом. Ці уроки включають всю різноманітність форм і методів, особливо таких, як проблемне навчання, пошукова діяльність, міжпредметні і внутрішні зв'язки, опорні конспекти і ін. Знімається напруга, пожвавлюється мислення, збуджується і підвищується інтерес до предмету в цілому.

Види нестандартних уроків.

  1. Уроки-ігри. Не зіставлення гри праці, а їх синтез – в цьому суть методу. На таких уроках створюється неформальна атмосфера, ігри розвивають інтелектуальну і емоційну сферу учнів. Особливостями цих уроків є те, що навчальна мета ставиться як ігрове завдання, і урок підкорюється правилам гри, обов'язкова захопленість і інтерес до змісту з боку учнів.

  2. Уроки-казки, уроки-подорожі спираються на фантазію дітей і розвивають її. Проведення уроків-казок можливе в двох варіантах: коли за основу береться народна або літературна казка, другий – складається самим вчителем. Сама форма казки близька і зрозуміла дітям, особливо молодшого і середнього віку, але і старшокласники з цікавістю відгукуються на такий урок.

  3. Уроки-змагання проводяться в хорошому темпі і дозволяють перевірити практичні і теоретичні знання більшості учнів з  обраної теми. Ігри-змагання можуть бути придумані вчителем або бути аналогом популярних телевізійних змагань.

  4. Уроки, засновані на імітації діяльності установ і організацій. Урок-суд, урок-аукціон, урок-біржа знань і т.д. Перед учнями ставляться проблемно-пошукові завдання, їм даються творчі завдання, ці уроки виконують і роль профорієнтації, виявляється артистизм учнів, неординарність мислення.


Вироблена мною система дає добрі результати успішності, підвищує якість знань, дозволяє успішно брати участь в наочних олімпіадах, а найголовніше, активізує пізнавальну діяльність, вчить застосовувати знання, отримані на уроках, в нестандартних ситуаціях, формує творче мислення, оскільки розум, добре влаштований, краще, ніж розум, добре наповнений. Зміна форм і видів діяльності, різноманітність дидактичного матеріалу, оптимальний контроль кожного завдання дозволять закріпити і систематизувати знання всіх категорій, що вивчаються при роботі з інформацією на ЕОМ.

Як приклад пропоную розробку нестандартного уроку по темі “Історія розвитку обчислювальної техніки”.