Об’єкти навколо нас. Властивості об’єктів, значення властивостей. Класифікація об’єктів

Об’єкт — дуже важливе поняття в інформатиці. Ним позначають усе, що може спостерігати людина. Об’єктом можна вважати навіть те, що людина створила лише у своїй уяві.

Відомості про навколишнє середовище людина сприймає завдяки органам чуття, яких у людини п’ять (зір, слух, нюх, дотик, смак). Розповідаючи про щось, ми використовуємо слова для позначення певних властивостей.

Наприклад, кажемо «яблуко солодке, червоне, м 'яке, духмяне», «лимон кислий, жовтий, духмяний, корисний для здоров’я». Перше слово У першому повідомленні — «яблуко» — позначає певний об’єкт, властивості якого (солодке, червоне, м’яке, духмяне) ми описуємо

далі. Так само й об’єкт «лимон» ми описуємо, позначаючи його властивості.

Властивості об’єктів можна подати не лише у вигляді словесного опису, а и у вигляді чисел. Наприклад, ми можемо зважити об’єкт «яблуко» і додати до його опису отримане значення маси «яблуко солодке, червоне, м яке, духмяне, масою 153 грами». Числове подання значень властивостей об’єктів дуже зручне тому, що надає можливість більш повно і точно описувати їх, порівнювати між собою.

Об’єкт «автомобіль» можна описати значеннями властивостей: модель, колір, кількість пасажирів, максимальна швидкість, маса. Наприклад: «Форд Ф’южен, білий, 5 років, 160 км/год, 1600 кг».

Об’єктом може бути повідомлення. Властивості, яке воно матиме, визначатимуться не лише його довжиною, а й відомостями, які в повідомленні містяться, корисністю їх для людини, яка прийматиме це повідомлення, своєчасністю отримання нею цього повідомлення. Людина, яка сприймає повідомлення, досліджує об’єкти, створює їх, називається суб’єктом, оскільки вона здатна не просто споглядати об’єкти, а й виконувати перетворювальну діяльність над ними. На уроках учні й учениці не просто сприймають певні повідомлення, а й здійснюють певну перетворювальну діяльність над ними, розв’язуючи навчальні задачі, створюючи на уроках трудового навчання художні вироби.

Багато об’єктів мають спільні властивості, за якими ці об’єкти можна згрупувати. Наприклад, картоплю, капусту, буряк, моркву можна об’єднати в групу «овочі», а яблуко, грушу, сливу, лимон, помаранч, банан — у групу «фрукти». Такі групи об’єктів, що мають спільні властивості, в інформатиці називають класами.

Один об’єкт може належати до кількох класів, наприклад об’єкт «яблуко» належить до класу «їжа» і класу «фрукти».

Виокремлення спільних властивостей важливе для пошуку об’єктів. Наприклад, для того, щоб придбати взуття на зиму для хлопчика, ми йдемо до взуттєвої крамниці або взуттєвого відділу супермаркета, проходимо до відділу чоловічого взуття, шукаємо відповідний розмір. Таким чином ми в класі об’єктів «взуття» виокремлюємо підклас «чоловіче взуття», у якому, у свою чергу, виокремлюємо підклас «зимове чоловіче взуття певного розміру».

Отже, усе, з чим має справу людина, може бути названо об’єктом. Об’єкти характеризуються властивостями. Частина властивостей може бути подана у формі словесного опису, решта — у вигляді чисел.

Перевіряємо себе

Вправа І. Аналізуючи приклади з національних прислів’їв і прикмет, визначте, за допомогою яких органів чуття сприймаються дані, на основі яких приймається рішення.

а) • Калина рано зачервоніла — на ранню й люту зиму.

    • Червонувате сяйво навколо місяця — на погіршення погоди.

    • Золотиста вечірня зоря на безхмарному небі — утримається добра погода.

б) • Глухий грім — до тихого дощу, розкотистий — на зливу.

    • Голуби розтуркотілися — налагодиться гарна погода.

в) • Зі ставка пахне свіжою рибою — цього ж дня піде дощ.

    • Квіти пахнуть здалеку — на вітер.

    • Від господаря повинно пахнути вітром, а від господині — димом.

г) • Відсиріло з обіду підсохле сіно — збереться на дощ.

    • Парує туман над лісом — час іти по гриби.

    • Що дрібніші краплинки дощу, то довше він триватиме.

д) • Густенька каша, та не наша, а наш несолений куліш — як хочеш, так і їж.

    • Гірко з’їсти, шкода покинути.

Вправа 2. Які спільні властивості можна виокремити в сучасного телевізора, мобільного телефону, цифрового фотоапарату, відеокамери?

Вправа 3. Чи може один і той самий об’єкт належати до різних класів?

Вправи 4. Що спільного між собакою, кішкою, конем і коровою?

Вправа 5. Чи можна стверджувати, що людина може бути одночасно і суб’єктом, і об’єктом?

Виконуємо самостійно

Завдання 1. Тут закодовано слово (рис. 1.5), яким називають людину, що досліджує певний об’єкт. Чи може одне й те саме повідомлення містити різну інформацію, залежно від того, як сприймають повідомлення різні люди чи одні й ті самі люди за різних обставин?

Відповідь: Суб'єкт; так.

Рис. 1.5. Ребус із закодованим словом, яким називають людину, яка досліджує певний об’єкт

Завдання 2. Назвати подані в кожній групі об’єкти одним словом. Традиції якого народу змальовані у прикладі? Відповідь пояснити.

а)    Миска, полумисок, макітра, горщик, глечик, куманець, казан, тарілка, кухоль, склянка, каструля, відро, пательня, ложка, виделка, качалка (посуд);

б)    борщ, юшка, галушки, вареники, кльоцки, каша, пампушки з часником, гречаники, перепічки, млинці, коржі, деруни, капусняк, узвар (страви);

в) сорочка-вишиванка, спідниця, плахта, жилетка, корсетка, чобітки, фартух, свитка, кожух, хустка, очіпок, чоботи, сукня, коралі, намисто (жіночий одяг).

Завдання 3. Назвати кожну групу об’єктів за їх спільними властивостями або призначенням:

а) олівець, гумка, лінійка, кутник, циркуль (...);

б) зошит, щоденник, книжка, комп’ютер (...);

в) ножиці, голка, нитки, п’яльця (...).

Завдання 4. Додайте властивості об’єктів, які нададуть можливість їх порівнювати:

а) вантажний автомобіль (...);

б) автобус, тролейбус, літак (...);

в) повідомлення, книга (...).