субота, 6 лютого 2016 р.

Інформація. Повідомлення. Способи подання повідомлень. Сигнали


Слово «інформація» сучасна людина чує щодня. Диктор телебачен­ня каже: «Зараз ми вас проінформуємо щодо наступних передач нашо­го каналу», по радіо чути: «Прослухайте інформацію про конкурс, який проводитиме наша радіостанція...», у мережі Інтернет читаємо: «Інформація доступна тільки авторизованим користувачам».

Отже, слово «інформація» позначає щось дуже важливе для людини. Навіть сучасне суспільство досить часто називають інформаційним.

Що ж таке інформація, який сенс вкладають у це слово в побуті, що це слово означає в науці «Інформатика»?
Зазвичай людина не дуже переймається тим, що точно означа­ють слова, які вона промовляє. Сенс слів рідної мови людина вважає зрозумілим тому, що змалечку знає, що означає кожне слово. Але навіть ті слова й фрази, які ми використовуємо щодня, не завжди сприймають­ся однаково.
Наприклад, слово «косо» може означати і дівочу косу, і косу, якою ко­сять траву, і піскову мілину на річці або узбережжі моря. Слово «миша» може означати і тваринку, і пристрій, який використовують для керуван­ня комп’ютером.
Усім відоме прислів’я «Що з возу впало — те пропало». Історія цьо­го прислів’я така: за переказами, у часи середньовіччя за перевезення товару через місто брали мито, тому купці, аби сплатити менше, пере­вантажували товари на меншу кількість возів. Тоді городяни встановили закон, за яким усе, що падало з возів при в’їзді до міста, ставало їхньою власністю. Згодом вислів набув нового сучасного значення. Так само й інші прислів’я стають зрозуміліші після ознайомлення з історією їх виникнення.
Людина отримує відомості у формі повідомлення, створеною за пев­ними правилами. Повідомлення може бути текстом, рисунком, певним жестом або їх послідовністю. Найдавнішими способами передавання й зберігання повідомлень були, напевно, наскельні малюнки (петрогліфи), якими первісні люди повідомляли про успішне полюван­ня, способи, якими цей успіх було досягнуто. В Україні найдавнішими вважають петрогліфи Кам’яної могили, що на Запоріжжі (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Упряжка биків
Повідомлення складається із сигналів.
Наприклад, раніше на морі повідомлення передавали шляхом розвішування на щоглах корабля прапорців із різними рисунками Повідомленнями можуть обмінюватися не лише люди, а й тварини, птахи, комахи. Півень кукуріканням сповіщає про настання нового дня, подає сигнал до пробудження. Бджілка, знайшовши квітки з нектаром, прилітає до вулика і своїм «танком» сповіщає інших бджіл не лише про напрям до квіток, а й про відстань до них.
Сучасні засоби передавання і зберігання відомостей (радіомовлення і радіозв’язок, телебачення тощо) забезпечують якісні звук і зображен­ня, але щоб правильно зрозуміти, що вам хочуть повідомити, слід знати досить багато, щонайменше — володіти мовою, якою повідомляють.
Залежно від правил створення повідомлень, вони можуть бути різної довжини, навіть якщо передають однакові за змістом відомості. Правила створення повідомлень називають ще правилами кодування.
Наприклад, розцифрувати ребус (повідомлення, записане у вигляді малюнків) можна, якщо знати правила його створення (рис. 1.2):
        якщо перед малюнком стоїть один апостроф (або кілька апострофів), то зі слова, яке позначає цей малюнок, слід відкинути першу або кілька перших букв;
якщо після малюнка стоїть один (або кілька апострофів), то зі слова, яке позначає цей малюнок, слід відкинути останню або кілька останніх букв;
        якщо під малюнком є перекреслена буква, то в слові слід замінити цю букву на позначену, яку зображено поруч;
        інколи ребусом кодують певне слово, але при розгадуванні вико­ристовують лише кілька букв, що при цьому позначаються номерами використовуваних літер;
        якщо предмет зображено перевернутим, то слово слід читати у зво­ротному напрямі.


Рис. 1.2. Ребус, у якому закодовано прислів’я «Без калини нема України».

Певні повідомлення не можна ділити на частини, бо зміст окремих частин може відрізнятися від змісту цілого повідомлення.
Наприклад, речення «Бідовий хлопчина в теплій сорочині по дворах стрибає, крихти підбирає» набуває зовсім іншого сенсу, якщо не зазна­чити, що це — загадка.
Отже, відомості або інформація зберігаються й передаються у формі повідомлень. Повідомлення можуть бути подані у вигляді тексту, зо­бражень (рухомих і нерухомих), звуку. Інформація або відомості стають доступні для того, хто приймає повідомлення, лише якщо йому відомі правила кодування.
Перевіряємо себе
Вправа 1. Пояснити, чому одне й те саме повідомлення люди можуть сприймати по-різному?
Вправа 2. Пояснити за допомогою прикладів із дитячих казок, як обмінюються інформацією тварини в українських народних казках?
Вправа 3. Пояснити, за допомогою яких сигнальних засобів спілкуються між собою тварини в реальному світі (півники, курочки, кішки, собаки, свині та ін.)?
Вправа 4. Пояснити, як і чому збільшується довжина повідомлення відповіді на запитання з казки «Рукавичка»: «Хто, хто в рукавичці живе?»
Вправа 5. У казці «Котигорошко» головний герой, перед тим як летіти з підземного світу, отримує відомості від птаха, який його рятує. «... звелів йому цілий кадівб м’яса наповнити і другий кадівб водою на­лити, щоб було чим його в дорозі годувати і поїти. Як поверну голо­ву праворуч, — каже птах, то кидатимеш мені в пельку шматок м яса: а як ліворуч поверну, — даси кухоль води. А як забудеш дати їсти або пити — зараз ослабну і впаду, тоді обоє розіб’ємось». Поясніть на цьому прикладі, яке значення може мати довжина повідомлення.
Вправа 6, Пригадайте казку «Лисиця і Журавель». Що означало ре- чення Лисички «Я для тебе — як для себе», коли вона пригощала Жу­равля? Яка інформація міститься у лисиччиному повідомленні? Чому для Журавля вона була зовсім інша?
Вправа 7. Чи завжди правильне твердження, що чим довше повідомлення, тим більше інформації воно містить?
Вправа 8. Пригадайте казку «Іван-царевич та красна дівиця ясна зірниця». Коли цареві сини шукали шлях до Чорного ворона з Чорного царства, який викрав їхню матір, їм допомогла пташка. «...То скіком,
то летом попереду їх, та привела — аж стоїть вогненний щит, так во­гнем і пашить. Увійшов у той щит Іван-царевич — щит розступився...» З’ясуйте, хто передав повідомлення героям казки? Що в казці є сигна­лом про початок Чорного царства?
Виконуємо самостійно
Завдання 1. За допомогою яких сигналів півень повідомляє про схід сонця?
Завдання 2. Відомо, що є повідомлення, які неможливо поділити на частини, адже сенс окремих частин може відрізнятися від сенсу цілого повідомлення. Пояснити це на прикладі такої загадки:
Коли мати входить в хату,
Всіх вона вкладає спати.
А як батько заходить,
Всіх на ноги підводить.
Хто зуміє відгадати,
Що за батько, що за мати?
Відповідь: ніч, день.                               
Завдання 3. На прикладі словосполучення «красна дівиця» пояснити тлумачення цілого повідомлення та окремих його частин.
Завдання 4. Відомо, що одні й ті самі слова можуть мати різні зна­чення залежно від речення, у якому це слово буде вживатися. Пояснити Це явище, давши відповідь на запитання:
                   Який журавель не літає?
                   Якою голкою нічого не пошиєш?
                   На яке дерево сідає птах під час дощу?
                   Яка чайка не літає, а ходить під вітрилами?
                   Які поля не орють?
Завдання 5. Розгадайте загадки. Яка інформація міститься в цих повідомленнях? Відповіді пояснити.
а)  • Хто це в лісі під листком за ніч виріс швидко?
     У кого одна нога, шапку з трави видко?
     • В мене ніжка одна, — чобітка не маю,
     І хоч я без голови, — шапку одягаю.
     • В теплий дощик народився,
Парасолькою накрився,
Може б з лісу пострибав,
Якби другу ногу мав!
б)  • Повернулося до сонця золоте денце.
     • До сонця я підхожий, і сонце я люблю.
     До сонця повертаю голівоньку свою.
     Стою стрункий, високий, в зелених шатах я,
     І золотом убрана голівонька моя.
     • Золоте решето чорних хатинок повно.
в)  • Не живе, а за людиною ходить.
     • Хоч поряд іде, а сліду не залишає.
          • Очима бачиш, а руками не візьмеш.
г)  • Була дитиною — не знала пелюшок,
А старою стала — сто пелюшок мала.
          • Хто голівку свою влітку накриває
     І по двадцять хустин на голівці має.
     • Вдягнена у шати —
     У зелених латках,
     Влітку кожен день вона
     Гріється на грядках.
Завдання 6. Розгадайте ребус (рис. 1.3). Що означає поняття, закодо­ване в ребусі? Чи є ребус повідомленням? Що додатково слід знати для того, щоб його прочитати?
Відповідь: «інформація»; так; правила кодування.
Рис. 1.3. Що означає поняття, закодоване в ребусі?
Завдання 7. Що можна передавати за допомогою поняття, закодо­ваного в ребусі (див. рис. 1.4 на с. 12)? Наведіть приклади. Чи є ребус повідомленням? Що додатково слід знати для того, щоб його прочитати? Відповіді: «повідомлення», так: правило кодування.
Рис. 1.4. Що означає поняття, закодоване в ребусі?