вівторок, 2 лютого 2016 р.

Транзистор


Офіційною датою появи першого транзистора вважається 23 грудня 1947 року Авторами цього винаходу стали американські фізики Вільям Шоклі, Джон Бардін і Уолтер Браттейн. Спочатку вчена громада зустріла цей винахід досить прохолодно, але вже в 1356 році всі три американці були визнані гідними Нобелівської премії в галузі фізики. Причому згодом Джон Бардін став єдиним за всю історію «нобелівки» двічі лауреатом в одній і тій самій номінації: другу премію в галузі фізики йому було присуджено йому в 1972 році за створення теорії надпровідності.

Назву «транзистор» придумав їх колега Джон Пірс. У травні 1948року він переміг у внутрішньому конкурсі, організованому серед співробітників лабораторії, на найвдалішу назву винаходу, якому на той момент було лиш кілька місяців. Слово «transistor» утворене шляхами поєднання 2 слів: «transcondustance»(активна між електродна провідність) і «variable resistor»  або «varistor» (змінний опір).

Першими хто став активно застосовувати транзистори, були радіоаматори, що використовували ці елементарні прилади для посилення сигналу. Саме тому перші портативні безпровідні радіоприймачі 50-х років називались транзисторними, або просто – «транзисторами». Однак згодом їх почали використовувати переважно як елементи інтегральних мікросхем, що забезпечило транзистору найважливішу роль у технічних досягненнях людства протягом останніх сорока років.


Транзистор, по суті, робить те саме, що й звичайний вимикач: вмикає й вимикає струм. Положення увімкнене для транзистора «1», положення вимкнене - «0». Величезне кількість транзисторів інтегральної мікросхеми генерує  одиниці й нулі, що складаються в зрозумілий комп`ютеру бінарний код – «мову», яку комп`ютери використовують у процесі обчислень, обробки тексту, відтворення фільмів і аудіо, демонстрації зображень…