субота, 2 січня 2016 р.

НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ НАВЧАННЯ


test

Пошуки творчих учителів покликали до життя нові види уроків, відмінні від планових, для яких характерні: максимальна щільність, насиченість різними видами пізнавальної діяльності, запровадження самостійної діяльності студентів, використання програмованого і проблемного навчання, здійснення між предметних зв’язків,  усунення перевантаженості учнів.

Цікавими для теорії та практики є власне нестандартні уроки, для яких характерне таке структурування змісту й форми, яке викликає передусім інтерес в учнів і сприяє їх оптимальному розвитку і вихованню.

Нетрадиційна форма навчання – це імпровізоване навчальне заняття, що має нестандартну структуру.



Нетрадиційні форми навчання такі, що вже відомі в номенклатурі організаційних форм навчання, але їх актуалізація здійснюється в ті моменти, коли з'являються якісно нові соціальні завдання, з також форми, котрі відзначаються нестандартністю організації навчального процесу, забезпечуючи оптимальність розв'язання навчально-виховних завдань.
Нестандартні уроки:










Уроки «занурення».
Урок - ділові ігри.
Уроки - прес-конференції.
Уроки типу КВК.
Театралізовані уроки.
Урок-консультації.
Комп'ютерні уроки.
Уроки з груповими формами роботи.
Уроки взаємонавчання учнів.
Уроки творчості.
Уроки-аукціони.
Уроки-екскурсії.
Уроки, що ведуть учні.
Уроки-заліки.
Уроки сумніву.
Уроки-творчі звіти.
Уроки-формули.
Уроки-конкурси.
Бінарні уроки.
Уроки-узагальнення.
Уроки-фантазії.
Уроки-суди.
Уроки пошуку істини.
Уроки-лекції «Парадокси».


Урок-гра «Поле чудес».
уроки змістовної спрямованості;
уроки на інтегративній основі;
уроки міжпредметні;
уроки-змагання;
уроки суспільного огляду знань;
уроки комунікативної спрямованості;
уроки театралізовані;
уроки-подорожування, уроки-дослідження;
уроки з різновіковим складом учнів;
уроки-ділові, рольові ігри;
уроки драматизації;
уроки-психотренінги.

Уроки-концерти.
Уроки-діалоги.
Уроки «Слідство ведуть знавці».
Уроки-рольові ігри.
Уроки-конференції.
Уроки-семінари.
Інтегральні уроки.
Уроки «кругове тренування».
Міжпредметні уроки


Нестандартні уроки руйнують застиглі штампи так званих зунів (знання, уміння, навички). Структура нових типів уроків також відмінна від традиційних. Використання нестандартних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, діти безпо-середньо беруть участь у процесі навчання. Пізнавальна діяльність учнів переважно має колективний харак-тер, що створює передумови для взаємодії суб’єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на уроці.
Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умови володіння вчителем методикою їх проведення та умілого використання таких уроків у певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи.

Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання, методику проведення таких занять, наприклад:

Урок — КВК. Проводиться для повторення тем і розділів і складається з п'яти етапів-конкурсів. 1-й етап — розминка. Ставиться завдання: скласти розповідь з вивченої теми. Один учень починає розповідь, другий продовжує і т. д. 2-й етап — конкурс «Перевірка домашнього завдання». Потрібно розіграти сценку, у якій відобразити все головне з теми; 3-й етап — розв'язування задач з вибором відповіді; 4-й етап — конкурс «Відгадай»; 5-й етап — конкурс «артистів» і «художників» ('їх відправляють за двері, демонструється експеримент, потім запрошуються «артист» і «художник», їм пантомімою зображується експеримент, а вони повинні відгадати його і зобразити). Потім підбиваються підсумки.

Урок — взаємонавчання учнів — це групова робота над новим матеріалом, засвоєння його на уроці (без домашнього завдання), взаємодопомога і взаємовідповідальність учнів. Структура уроку: а) формується екіпаж з 4-х чоловік: командир (сильний учень), штурман, 2 пілоти; б) ставиться мета — засвоїти матеріал; в) учитель детально з демонстраціями пояснює матеріал, потім другий раз пояснює за допомогою опорних таблиць і конспектів, третій раз пояснює швидко: г) екіпажі починають працювати: спочатку командир повторює матеріал своїм підлеглим, потім приймає залік у штурмана, командир і штурман опитують пілотів, ставлять їм залік і оцінки. Екіпаж готовий до захисту знань; ґ) командир витягує жетон: якщо жетон «Вибір» — учитель визначає, хто буде відповідати; жетон «Делегат» — екіпаж вибирає, хто буде відповідати; жетон «Усі» — відповідає кожен член екіпажу; жетон «Довіра» — опитування не проводиться; оцінка в журнал виставляється кожному та, яка була визначена в групі; жетон «Екзаменатори» означає, що екіпаж командирується для приймання заліку в другого екіпажу.

Урок — творчий звіт. Тема і дата уроку оголошується за 2 місяці. До цього заняття потрібно виконати творчу роботу за темою: розробити проект, провести етнографічне дослідження,  написати реферат, взяти інтерв'ю та інші. Кожен учень вибирає собі роботу по душі. Працювати можна індивідуально або в групі, самостійно або користуватися консультаціями вчителів, звіт про діяльність повинен містити обґрунтування (чому саме обрана ця тема і ця форма роботи), виклад суті, пояснення отриманих результатів, показ практичного їх застосування. Урок будується так: вступне слово педагога, виступи учнів зі звітами, їхні відповіді на питання однокласників і членів «приймальної комісії», підбиття підсумків.

Урок — прес-конференція. Учитель повідомляє учням, що за однією з тем програми відбудеться конференція з гостем. Роль гостя дістається найпідготовленішому учневі, усі інші — журналісти. Кожен готує запитання. На уроці зсовуються столи, за ними журналісти із записними книжками, фотоапаратами. Перед кожним — табличка з назвою газети або журналу Гість ледве встигає відповідати на запитання: кожен хоче запитати якнайбільше, щоб потім розповісти своїм читачам.

Інтегровані або бінарні уроки мають ту особливість, що на них максимальною мірою можна реалізувати міжпредметні зв'язки. Найбільша складність у їх проведенні — це компонування змісту, розробка структури уроку, визначення важливості того чи іншого аспекту у змісті уроку. У проведенні такого уроку беруть участь спеціалісти (учителі) різного фаху, які в той чи інший момент включаються в роботу з класом. Урок може бути проведений у формі конференції, семінару, «симпозіуму», лекції, бесіди чи звичайного комбінованого уроку. Завдання інтегрування – створити повне уявлення про об'єкт вивчення, сформувати систему знань в учнів. Проводяться такі уроки 2-3 рази на півріччя, їх проведенню передує серйозна підготовка.

Отже, нестандартні уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. У них незвичайні задум, організація, методика проведення. Тому багато педагогів бачать у них прогрес педагогічної думки, правильний крок у напрямку демократизації школи. Але перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи недоцільно через відсутність серйозної пізнавальної праці, невисокої результативності, великої втрати часу. Нестандартні форми навчання  якоюсь мірою стимулюють творчість вчителя, заохочує до подальших пошуків, роздумів, сприяє рівнятися на методичні орієнтири більш високої проби. Сьогодні нетрадиційні уроки проводяться не лише на фестивалях і конкурсах, а й у кожній школі, часто — це відкриті уроки. У методичній роботі дуже важливим є відхід від шаблону, підтримка ініціативи педагога, створення умов для невимушеного обміну ідеями, досвідом, думками.

 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Афонина Г.М. Педагогика. Курс лекций и семинарские занятия /Под ред.

      О.А. Абдуллиной. - Ростов н/Д, 2002. - С. 191.
2. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів.-К.: Академія, 2002. - С. 324-351.
3. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К., 2010.
4. Педагогіка вищої школи. Навчальний посібник / Кузьмінський А.І. – К.:

      Знання, 2009. – С. 246-251.
5. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник. - Вид. 2-ге, випр., доп. - К.:

      Академвидав, 2007. - С. 161-216.
6. Форми навчання в школі: Кн. для вчит. / Ю.І. Мальований та ін. - К., 1992. - С. 9-22.
7. Шарко В.Д. Сучасний урок: технологічний аспект / Посібник для вчителів і студентів. – К.: СПД Богданова А.М., 2007. – 220 с.