пʼятниця, 1 січня 2016 р.

Технологія розвивального навчання на уроках інформатики

Сучасне суспільство невипадково називають інформаційним, адже з нечуваною швидкістю з’являються нові технології, нетрадиційні матеріали та пристрої, невідомі раніше способи представлення і передачі інформації.

Характерною ознакою сучасного періоду є той факт, що домінуючим видом діяльності у сфері суспільного виробництва стає збір, обробка, збереження, передача та використання інформації, що здійснюється завдяки сучасним інформаційним технологіям.

У зв’язку з цим перед школою сьогодні постає важливе завдання – адаптуватися до вимог сучасного інформаційного суспільства,  навчити кожного учня самостійно поповнювати свої знання, застосовувати їх на практиці. Не менш важливою є проблема психологічної готовності особистості до сприйняття нового та формування потреби вчитися впродовж усього життя Для цього потрібно виробити в учнів загальні вміння - мислити самостійно, організовувати, виконувати і контролювати свою роботу, доводити розпочату справу до кінця.

Інформатизація сфери освіти повинна випереджати інформатизацію інших напрямків суспільної діяльності, адже завдяки цьому закладаються соціальні, психологічні, загальнокультурні та професійні передумови розвитку всього суспільства.

Тому  основним завданням сучасної школи є необхідність створення нових підходів до навчання на уроках. Учитель повинен організувати навчальний процес таким чином: не обмежувати діяльність учня, будувати процес навчання так, щоб у ньому були елементи творчості, які передбачають комбінування, аналогізування, універсалізацію, випадкові видозміни. Стимулюють творчу діяльність учнів вдалий підбір творчих завдань, використання ігрових моментів та ін.

І саме таким новим підходом є система розвиваючого навчання, де визнавались би індивідуальні можливості кожної дитини. Технологія розвивального навчання дозволяє організувати навчально-пізнавальну діяльність учнів за такими принципами, які дають змогу кожному працювати самостійно, опанувати узагальнені прийоми розумової діяльності, розвивати свої творчі здібності, вдосконалення розумових процесів з урахуванням можливостей кожної дитини. Розвивальне навчання суттєво впливає і на розвиток емоційної сфери учнів. Якісно виконана робота викликає задоволення, що діє значно краще, ніж найвищий бал, виставлений учителем.

У системі розвивального навчання навчальне завдання вимагає від учителя й учнів пошуку способів здійснення конкретної дії. Спільний пошук передбачає не поділ функцій між ними, а виокремлення послідовних етапів розв´язання навчального завдання. Ступінь і форми участі учителя й учнів у такій діяльності залежать від реальних можливостей учня, з розширенням яких учитель відкриває йому нові ланки спільної діяльності.

Розділ І. Технологія розвивального навчання на уроках  інформатики

  • Модель розвивального навчання


Урок інформатики має бути спрямований на загальний розвиток дітей, їх творчих здібностей, на вдосконалення знань, умінь і навичок через між предметні зв’язки.

Під розвивальним навчанням будемо розуміти тип навчання, в якому розвиток людини є прямою і основною метою.

Розвивальне навчання – спрямованість змісту, принципів, методів і прийомів навчання на досягнення найбільшої ефективності розвитку пізнавальних можливостей школярів (сприймання, мислення, пам’яті, уяви та ін.).

Дидактичні принципи розвивального навчання були висунуті в 1950-ті роки в двох науково-практичних колективах, створених Д.Б. Ельконіним і Л.В. Занковим, за якими не будь-яке навчання створює максимально сприятливі умови для розвитку учнів. Потрібний ретельний добір змісту, методів, організаційних форм і засобів навчання, щоб забезпечити ці умови. Розвивальне навчання змістило освітні акценти від вивчення учня­ми матеріалу з різних предметів на їх навчальну діяльність щодо розвитку теоретичного мислення (Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов), або на всебічний розвиток учня (Л.В. Занков).

Головною метою розвиваючого навчання є формування активного, самостійного творчого мислення учня і на цій основі поступового переходу в самостійне навчання.

Серед важливих вимог до організації пізнавального процесу в  умовах розвиваючого навчання можна виділити наступні:

  • гуманістичне відношення до дітей, максимальний облік їх індивідуальних особливостей, створення атмосфери, що сприяє їх всебічному розвитку;

  • цілеспрямованість побудови навчання з урахуванням його ефективності для спільного розвитку дітей;

  • використання всіляких видів діяльності на уроці з метою перемикання уваги учнів у зв’язку з його нестійкістю;

  • поєднання ігрової форми з учбовим змістом завдань, вживаних в навчанні;

  • включення нових знань в практичну діяльність учнів, як необхідну умову їх успішного засвоєння.


Завданням розвиваючого навчання є формування особистості з:

  • гнучким розумом;

  • розвиненими потребами до подальшого пізнання та самостійних дій;

  • певними навичками та творчими здібностями.


Передумовами розвивального навчання є можливість учнів самостійно або з допомогою вчителя осмислювати матеріал, творчо використовувати його в нестандартних умовах, свідомо запам’ятовувати для подальшого навчання.

Важливим компонентом навчальної діяльності за розвивального навчання є навчальне завдання. Працюючи над ним, учень має знати, для чого він виконує завдання, які дії необхідні для його розв’язання, за яких умов їх можна виконувати, якими засобами при цьому користуватися.

З огляду на особливості технології розвивального навчання, пропоную створення ряду уроків, які включають в себе:

а) уроки на формулювання навчального завдання – їх компонентами є оцінка можливостей учня, створення ситуації успіху через особистісну мотивацію; практичне завдання, доступне для виконання кожним учнем; рефлексія способу дії, обговорення того, що зроблено. Під час цих уроків навчальне завдання постає лише наприкінці заняття, а протягом усього уроку учень осмислює те, чого не знає;

б) уроки моделювання – пропонують завдання, що розглядалися на попередньому уроці,  вони виконують роль моделі і зумовлюють необхідність нового способу дій. Такі види завдань легко і надовго запам’ятовуються;

в) урок контролю – передбачає усвідомлення учнями ролі перевірки й оцінювання знань для підвищення якості їх навчально-пізнавальної роботи;

г) урок оцінювання дій – спонукає учнів сумлінно виконувати свої навчальні завдання, сприяє виробленню у них уміння аналізувати свою роботу, критично оцінювати її результати, виховує почуття обов’язку і відповідальності.

Створюючи уроки з використанням технологій розвивального навчання, учитель має передбачити, щоб учень мав змогу займатися тими видами діяльності, які викликають у нього найбільший інтерес, самостійно визначати інтенсивність та обсяг своєї діяльності. За такої організації навчання вчитель лише допомагає учневі у визначенні його навчального завдання, оволодінні необхідними методами і навичками їх застосування.

Ефективність розвивального навчання підвищується внаслідок використання на уроці проблемного викладу навчального матеріалу, частково-пошукового і дослідницького методів навчання.

Для реалізації розвивального навчання вчитель має враховувати у своїй навчальній діяльності характерні особливості розвитку пізнавальної діяльності учнів різного віку, сприяти вихованню  у дітей свідомого прагнення до вивчення української мови і літератури, формувати мотиви навчально-пізнавальної діяльності, вміння самостійно регулювати розумову діяльність.

  • Принципи розвивального навчання.


Особливості розвивального навчання: учень перетворюється на суб'єкт пізнавальної діяльності; розвивається на формуванні механізмів мислення, а не завантаження пам'яті; пізнавальна діяльність учня опановується в єдність емпіричного і теоретичного пізнання; процес навчання будується на пріоритеті дедуктивного способу пізнання; основа процесу навчання — навчальна діяльність учнів в процесі виконання навчальних завдань.

Принцип розвивального навчання інформатики реалізується при такій організації навчального процесу, яка забезпечує учням можливість проявити себе як особистість, гармонійно і всебічно розвинутися соціально, удосконалити здібності, сформувати пізнавальні мотиви як домінуючі в навчальній діяльності. Особлива увага повинна бути спрямована на надання учням можливості здійснювати самостійну дослідницьку діяльність творчого характеру та самоорганізовуватись.

Учень виступає в навчальному процесі як рівноправний суб'єкт з іншими учнями і вчителем. Тому навчальний процес будується таким чином, щоб учні могли виконувати певні дії з організації своєї діяльності для опанування курсу інформатики. Така організація навчального процесу забезпечує формування в учнів позитивних рис характеру (доброзичливості, толерантності, колективізму, активності, працьовитості тощо), вольових якостей.

Щоб результативно управляти діяльністю учнів, необхідно формувати в них потрібну мотивацію навчання. Завдання полягає в тому, щоб, спираючись на потреби учнів, спровокувати їхню діяльність так, щоб вона задовольняла їхні інтереси, вселяла в учнів віру в можливість подолання труднощів, віру в свої здібності, радість, задоволення від праці, гордість за свої успіхи. Треба, щоб зміст навчання, цілі і задачі, які ставить викладач перед учнями, мали для них чітке, зрозуміле і особисто вагоме значення.

У процесі навчання інформатики доцільно спиратися на психологічні принципи розвивального навчання, які базуються на понятті «зони найближчого розвитку» психолога Л.С. Виготського.

Для реалізації принципу розливального навчання потрібний ретельний добір змісту, методів, організаційних форм і засобів навчання.

Розвивальне навчання змістило освітні акценти від вивчення учнями матеріалу з різних предметів на їх навчальну діяльність щодо розвитку теоретичного мислення.

Психологічні принципи розвивального навчання:

  • Систематична робота вчителя над розвитком усіх основних типів мислення: наочно-дійового або практичного, наочно-образного і абстрактно-теоретичного.

  • Проблемність у навчанні. Учень лише тоді включається в пізнавальний процес і виявляє розумову активність, коли стикається з проблемами (питаннями і задачами), які йому треба розв'язати.


Інформатика — це предмет, у якому більшість навчального часу відводиться на розв'язування задач, тому вчителю не слід захоплюватися створенням проблемних ситуацій при вивченні теоретичного матеріалу, а якщо і створювати їх, то тоді, коли він впевнений, що в класі є учні, які розв'яжуть проблемну ситуацію, і її розв'язання не займе надто багато часу.

  • Індивідуалізація і диференціація навчання (рівнева та профільна). Рівнева диференціація навчання проводиться на основі безумовного досягнення всіма учнями обов'язкових результатів навчання і створення на уроках умов для випереджаючого навчання (навчання на вищому рівні) тих, хто має здібності та інтерес. Профільна диференціація навчання проводиться в старшій школі.

  • Систематичний розвиток прийомів розумової діяльності, як алгоритмічних, так і евристичних.


Алгоритмічні прийоми розумової діяльності характеризуються тим, що учень з кількох алгоритмів вибирає найбільш раціональні й уміє діяти відповідно до вказівок алгоритму. Практика свідчить, що не слід надавати учням готових алгоритмів, доцільно настроїти їх на колективний пошук відповідного алгоритму.

  • Систематичний розвиток мнемічної діяльності: розвиток пам'яті для того, щоб в учнів сформувався фонд дійових знань. Необхідно завжди орієнтувати учнів, який матеріал треба запам'ятовувати надовго, при цьому доцільно надавати їм мнемічні правила.


Дійсно технології розвивального навчання є ефективними у річищі сучасних освітніх технологій, а саме пошуково-дослідницька діяльність сприяє самостійній діяльності учнів, а вирішення проблемних ситуацій сприяє формуванню особистої позиції щодо проблем, які розглядаються.

Розділ 2. Особливості використання розвивального навчання.

2.1. Реалізація ідеї розвиваючого навчання на уроках інформатики в початкових класах.

У початковій школі потрібно закласти у дітей первинні навички інформаційної культури, початки комп'ютерної грамотності, забезпечити поступальність у навчанні. Необхідно підготувати мислення учнів до сприйняття ними сучасних інформаційних технологій. Психологи затверджують, що основні логічні структури мислення формуються у віці 5-11 років. Інформаційні технології володіють поруч прийомів і методів, що дозволяють аналізувати і моделювати навколишній нас світ. Опановуючи цими прийомами, людина учиться мислити логічно, складно і системно.

Проблеми, пов’язані з використанням сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі початкової школи, цікавлять як вітчизняних, так і  арубіжних дослідників. Зокрема деякі аспекти означеного питання висвітлені в роботах М. М. Левшина, М. І. Жалдака, Ф. М. Ривкінда, М. К. Гольцмена, Н. В.Макарової, В. І. Варченко, Н. В. Морзе, О. В. Коршунової, Л. М. Фуксон, Д. Г.Клементса, К. Хохмана, Т. Оппенхеймера, С. Пейперта та інших.

При вивченні курсу передбачено кілька напрямів навчальної та розвивальної діяльності учнів:

  1. Пізнавальний, згідно з яким учні повинні засвоїти відомості про призначення комп'ютера, можливості його використання, складові частини, основні принципи роботи. Особлива увага приділяється аналізу питання застосування сучасних комп'ютерів, ознайомленню учнів із властивостями інформації, інформаційними процесами в оточуючому світі.

  2. Прикладний передбачає вміння учнів працювати з клавіатурою, шукати та запускати потрібні програми, редагувати тексти у текстовому редакторі, складати прості мелодії у середовищі музичного редактора, створювати малюнки у графічному редакторі тощо.

  3. Алгоритмічний, згідно з яким учні 3-4 класів повинні засвоїти поняття алгоритму, розрізняти їх основні види, вміти складати і записувати прості алгоритми для виконавців, застосовувати алгоритми у практичній та навчальній діяльності. Означений напрям діяльності спрямовано на розвиток логічного мислення учня, вміння аналізувати.

  4. Розвивальний спрямований на розвиток в учнів творчих здібностей та логічного мислення шляхом виконання різноманітних творчих завдань як у процесі роботи з прикладними розвивальними програмами (конструктори, кросворди, логічні ігри та ін.), так і під час теоретичної частини уроку.

  5. Підтримка, корекція і пропедевтика знань, умінь і навичок із основних предметів, що досягається шляхом роботи з різноманітними навчальними, навчально-контролюючими та пропедевтичними програмами з української, англійської мов, математики та природознавства.


Структура уроку дещо відрізняється від структури традиційних уроків у молодшій школі. Зокрема перша частина – теоретична – проводиться у формі бесіди, гри, обговорення ситуацій і передбачає розгляд питань, пов’язаних з інформацією, комп’ютером та алгоритмами. Крім того, у структурі деяких уроків теоретична частина призначена для вивчення навчальних предметів, повторення і закріплення матеріалу, контролю знань. Друга частина передбачає ознайомлення з новою комп’ютерною програмою, демонстрацію її роботи та практичну роботу учнів за комп’ютером. Третя частина – цікавинки – це завдання з логічним навантаженням, для розвитку пам’яті, кмітливості, ерудиції. Усі частини уроку відображені у підручнику.

Комп'ютер, упевнено і надійно зайняв своє місце в житті сучасної людини, активно входить в шкільні будні. При цьому віковий кордон зустрічі з комп'ютером, його оволодінням нестримно знижується. З простими ігровими комп'ютерними пристроями дитина взаємодіє вже з 3 - 4 років. До моменту вступу до школи (6-7 років) у дітей, як правило, є деякий досвід спілкування з комп'ютерними пристроями і тоді виникають питання: як працює комп'ютер; з чого він складається; що у нього усередині; чому він виконує команди. На ці та інші питання і покликаний відповісти шкільний курс інформатики. Починати навчання доцільно з молодшого шкільного віку, оскільки відомо, що найміцніші і довічні знання і навики чоловік отримує в початковій школі.

Це пов'язано з тим, що:

- молодший шкільний вік більш сприятливий до навчання;

- знання і навики, отримані в початковій школі, стають основою і засобом всієї подальшої пізнавальної діяльності.

Проте методика початкового навчання багато років була пов'язана в основному з теорією емпіричного мислення, що мало сприяло формуванню у молодших школярів повноцінної учбової діяльності і основ теоретичного мислення. Виникла необхідність в нових підходах до навчання в початковій школі. І саме таким новим підходом є система розвиваючого початкового навчання. Навчання, яке, забезпечує повноцінне засвоєння знань, формує учбову діяльність і тим самим безпосередньо впливає на розумовий розвиток, і є розвиваюче навчання.

Але введення курсу інформатики  у початковій школі поряд з явними перевагами породжує  безліч проблем, в т.ч.:

- норматив роботи на комп’ютері для молодших школярів не більше 15 хвилин. Отже, урок розбивається на 2 частини: теоретичну і практичну, причому практична частина уроку має бути продовженням теоретичної;

- слабке уміння учнів говорити і вести записи в зошитах услід за поясненнями вчителя.

Йдучи від простого до складного, вирішуючи цікаві завдання з казковими сюжетами і героями, учень вирішує логічні завдання, направлені на опанування мистецтва складання алгоритмів; у ігровій формі знайомиться з складними поняттями: комп'ютер, монітор, клавіатура; спостережливість, аналіз і синтез матеріалу формується при виконанні завдань на установку схожості і відмінності.

Потім йдуть складніші завдання, розраховані не лише на пояснення вчителя, виконання разом з вчителем, але і на самостійну роботу. Завдання вчать дітей мислити, правильно і зв'язно викладати свої думки. Взагалі гра - істотний компонент пізнавальної діяльності дітей молодшого шкільного віку. Прагнення до гри, інтерес до ігрових ситуацій на уроці, захопленість ігровим сюжетом - це закономірне явище, обумовлене психологічною потребою дітей цього віку.

Крім того, ефективність організації розумової діяльності дітей молодшого шкільного віку в значній мірі залежить від умов протікання навчально-пізнавального процесу в школі, одним з яких є стиль взаємин вчителя і учня. Дитина повинна відчувати радість спілкування з дорослою людиною (вчителем) – лише в цьому випадку її пізнавальна праця буде ефективною, а навчання розвиваючим.

Працюючи з дітьми молодшого шкільного віку, потрібно чітко розуміти як викласти новий матеріал так, щоб він був цікавий і водночас зрозумілий для дитини. Учитель повинен в захоплюючій, цікавій формі розповісти про світ сучасних комп’ютерів, уявлення про інформацію, її властивості, інформаційні процеси та інформаційні системи, загальні принципи розв’язування задач за допомогою комп’ютера з використанням програмного забезпечення загального та навчального призначення, основи алгоритмізації і програмування, принципи будови комп’ютера.

Із свого досвіду роботи, можу чітко стверджувати, що для того, щоб розвивати пізнавальні здібності дитини молодшого шкільного віку, їх мислення, просторову уяву, увагу, вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, проявляти кмітливість і винахідливість, розуміння і засвоєння інформації просто необхідно проводити такі уроки, як :урок-змагання, урок-гру, під час яких використовувати розвиваючі ігри, хвилинки - цікавинки, подорожі до казки, цікаві ребуси, логічні завдання, головоломки, складання пазлів, загадки, числові головоломки.

Під час проведення таких нестандартних уроків спостерігається велика зацікавленість учнів, вони активні, працюють із задоволенням.

Дитина повинна відчувати радість спілкування з вчителем – лише в цьому випадку її пізнавальна праця буде ефективною, а навчання розвиваючим.

Звичайно, коли діти відгадують головоломку, логічні завдання, вони, як правило, застосовують метод проб і помилок, перебираючи різноманітні варіанти. Частіше всього це не приводить до раціональних результатів. Виникає необхідність подумати, знайти якусь закономірність, зрозуміти, чому завдання не розв’язується, які нові прийоми слід застосувати, щоб наблизитись до мети.

Але важливим завданням для вчителя є використати комп’ютер як інструмент для розвитку творчих здібностей учнів. Оскільки одним з основних видів діяльності шестирічних школярів є гра, то комп’ютер і створює умови гри на уроці, але гри незвичайної – навчальної. Дитина, не помічаючи, виконує складні навчальні завдання, закріплює вивчений матеріал. Учень отримає велике моральне задоволення. Таке велике, що його вистачає на декілька наступних днів. І вже навчальний матеріал не здається таким нецікавим, і дитина з нетерпінням чекає, коли наступного разу буде урок у комп’ютерному класі.

2.2. Методика використання розвивального навчання в основній школі при викладання інформатики.

На уроках інформатики комп'ютер є і предметом вивчення, і засобом навчально-пізнавальної діяльності, що відповідним чином впливає на організацію навчального процесу. Специфіка уроку інформатики виявляється передусім в істотному обсязі робіт із використанням комп'ютера. У комп'ютерному класі використовуються фронтальні, групові, індивідуальні форми роботи та робота в парах.

Важливим аспектом вибору форм роботи є розвиток пізнавальних психічних процесів учня (сприймання, спостереження, увага, мислення, аналіз). Ефективними формами діяльності на уроці є розповідь і пояснення, бесіда, групова робота, робота з інструктивними картками, робота з підручником. Її використання дозволяє чітко, правильно та лаконічно подати навчальний матеріал на відповідному етапі уроку.

Для більш активного залучення учнів до діяльності на уроці застосовуються нетрадиційні форми взаємодії: дидактичні ігри, уроки - змагання, уроки-подорожі, уроки-турніри.

Важливою складовою заняття є проведення логічної хвилинки, що покликана розвивати в дітей логічне мислення, увагу, уяву, творчі здібності.  Логічна хвилинка поділяється на декілька етапів. Її обов’язковими елементами є завдання на слух, зорові елементи, індивідуальні картки, розв’язання кросвордів, ребусів, загадок. Популярною серед учнів формою роботи є прийом, що має назву «Учень замість вчителя», адже спробувати себе вчителем і наставником своїх ровесників – досить цікаве заняття, хоча й потребує ґрунтовної підготовки.

Інформатика, на мій погляд, як ніякий інший предмет спонукає до використання методик розвивального навчання.

  1. На першому етапі вивчення базової частини курсу інформатики центральною складовою є алгоритмізація. На практичних заняттях, а їх більшість у курсі алгоритмізації, відбувається початковий розбір завдань на рівні алгоритму з наступним самостійним доведенням його до необхідного результату. Основна увага на цьому кроці приділяється не формальній реалізації алгоритму, а застосуванню різноманітних оптимізацій на рівні використання пам'яті комп'ютера, швидкодії ро­боти алгоритму, тексту програми. Можна весь процес роботи учня над алгоритмом поділити на такі етапи: а) аналіз алгоритму, вибір методу для його реалізації; б) реалізація алгоритму мовою програмування; в) тестування створеної програми.


Останній етап є чи не найважливішим у разі неформального підходу до виконання завдання. Лише реалізація творчих здібностей учня за допомогою вчителя дозволяє першому розвивати свої логічні здібності, підготуватися до продовження виконання навчальної програми.

  1. Наступний етап програми передбачає реалізацію учнями знань, набутих на першому кроці вивчення предмета. Для цього передбачено виконання ними великої кількості лабораторних робіт, звітність у вигляді письмових та усних заліків. Виконання лабораторних робіт передбачає самостійну реалізацію сформульованих завдань за допомогою відомих класичних алгоритмів. Саме не формальність під час вивчення теми, а розуміння її прикладного значення ставиться на перше місце.

  2. Виконання кожної лабораторної роботи завершується її захистом, тобто кожен учень повинен довести самостійність виконання даної роботи і її глибоке розуміння. Захист завершених лабораторних робіт розвиває в учнів потенційні можливості до наукового діалогу уміння грамотно і лаконічно сформулювати, висловити та захистити свою думку.

  3. Ще однією формою розвитку самостійності учнів у процесі вивчення предмета, їх творчого підходу до цього процесу є написання курсових робіт. Ця форма роботи дуже високо цінується самими ліцеїстами. Захист курсових робіт перетворюється у справжнє наукове дійство як для учнів, які виконували ці роботи, так і для всього лі­цею. Але за цим фіналом стоїть дуже копітка робота учнів, викладачів - інформатиків, усіх тих викладачів ліцею, які консультують виконавців робіт з тих чи інших питань. Адже теми курсових робіт стосуються різноманітних напрямків дослідження фізичних, математичних, економічних, екологічних, гуманітарних та інших проблем. Виконання і захист курсових робіт—це перший, але впевнений крок учнів у велику науку.

  4. Протягом усього курсу вивчення інформатики учні беруть участь у семінарських заняттях із творчими доповідями. Цей вид проведення уроку не меншою мірою спонукає їх до самостійного підбору та огляду існуючої інформації за обраною тематикою.

  5. Використання навчально-контролюючих програм, реалізованих за всіма вимогами до такого типу програм, має сенс не тільки на уроках з інших предметів шкільного компоненту, а й на уроках інформатики. Контролюючі програми, які використовують елементи випадковості під час виведення запитань, дозволяють контролювати учня не лише на рівні тестів, а й на рівні введення власних відповідей, привчають учнів до самостійності мислення, знімають психологічний бар'єр "учень-учитель". Навчально-контролюючі програми можна вважати підготовкою учня до самостійної, творчої реалізації своїх здібностей.


Додатки.

Розробки уроків з  елементами розвивального навчання.

2 клас.

Тема: Як працювати з об’єктами робочого стола. Відпрацювання навичок роботи з мишею.

Мета: ознайомити учнів з правилами підготовки комп'ютера до роботи; повторити правила техніки безпеки та правила поведінки в комп'ютерному кабінеті; формувати навички безпечної роботи з комп'ютером, сформувати навички роботи з мишею; поповнити знання про годинник та його складові; розвивати пізнавальні здібності учнів; формувати вміння аналізувати інформацію; виховувати відповідальність за результати своєї роботи, самостійність, віру у власні сили, зацікавленість інформатикою.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: комп'ютери, підручники, робочі зошити  «Сходинки до інформатики»,  комп’ютерна презентація складових частин комп’ютера, схеми вмикання і вимикання комп’ютера, записка від казкового героя.

Програмне забезпечення: GCompris.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Ось прийшли ми знову в клас,

Де чекає комп’ютер нас.

Правила ми пригадаєм,

Щось новеньке ми пізнаєм.

Нумо сіли всі рівненько

І працюємо дружненько.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.Фронтальне опитування

- Як називається стіл у комп’ютера?

- Що на ньому знаходиться?

- Для чого потрібні піктограми?

2. Рольова гра «Мій комп'ютер» (проводиться в колі, щоб діти добре бачили один одного) Умови гри: Діти уявляють себе одним із вивчених пристроїв і розповідають про свої можливості.

Учитель: Подивіться на своє робоче місце.

Монітор: Перед вами знаходиться монітор. Я схожий на телевізор. На моєму екрані монітора відображається інформація з якою працює комп’ютер.

Учитель: Поруч із монітором ви бачите системний блок.

Системний блок:Я найголовніша частина комп’ютера. В мені розташовуються всі основні вузли комп'ютера.

Учитель: Перед монітором розташована клавіатура.
Клавіатура: Натискаючи на мої клавіши, можна вводити інформацію в комп’ютер.

Учитель: А поруч з нею – миша.

Миша: А я пристрій, що полегшує введення інформації в комп'ютер.

Учитель: До системного блоку комп'ютера можна підключати різні пристрої введення-виводу інформації, розширюючи тим самим його функціональні можливості.

Принтер: Я друкую тексти, малюнки, фотографії.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Вам, напевне, вже кортить попрацювати самим за комп’ютером. Але для цього потрібно пригадати правила роботи з комп’ютером та навчитися вмикати і вимикати комп’ютер, дізнатися про будову і призначення комп’ютерної миші та навчитися працювати з тренажером миші. Дітки, на уроці інформатики нас з вами супроводжуватиме розумний робот Мудрунчик. Він нам сьогодні і допоможе.

IV. ВІДТВОРЕННЯ ТА КОРЕКЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.Повторення правила техніки безпеки та правила поведінки в комп’ютерному кабінеті.

Учитель. Пригадаємо Правила техніки безпеки та правила поведінки в комп’ютерному кабінеті.

(На кожному столі лежить папка «Техніка безпеки та правила поведінки в комп’ютерному кабінеті»). Учні самостійно повторюють матеріал.

2. Гра «Зіпсована записка»

Учитель: Мудрунчик хоче перевірити, як ви  орієнтуєтеся у вивченому матеріалі. Пропонує гру. Пограємося? У наступний текст вставте правильні слова та словосполучення:

♦ Заходьте до комп’ютерного кабінету тільки... (з дозволу вчителя).

♦ Не вмикайте та не вимикайте комп’ютери без... (дозволу вчителя).

♦ Перш ніж розпочати роботу, розмістіть зошит, ручку, підручник так, щоб вони... (не лежали на клавіатурі чи моніторі).

♦ Під час роботи будьте дуже... (уважні).

♦ Сидіть прямо, на відстані від екрана щонайменше... (50—60) см.

♦ Працювати на клавіатурі потрібно... (чистими сухими) руками, не натискаючи на клавіші без... (потреби чи навмання).

♦ Під час роботи не торкайтеся... (з’єднувальних проводів та проводів живлення, задньої стінки монітора та системного блоку).

♦ У разі появи запаху горілого, самовільного вимикання апаратури, незвичних звуків треба... (негайно повідомити про це вчителя).

♦ Працюйте за комп’ютером не більше ніж... (15) хвилин поспіль.

Робіть перерви для... (відпочинку).

♦ У разі погіршення самопочуття слід... (сповістити вчителя про свій стан).

♦ По закінченні роботи слід... (закрити всі активні програми та

коректно вимкнути комп’ютер). Прибрати робоче... (місце).

Учитель. Молодці, діти! Ви гарно справилися з цим завданням. Отже, інопланетянин Мудрунчик буде із задоволенням допомагати нам з комп’ютерною грамотою і далі.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Щоб комп’ютер працював довго і надійно, його потрібно правильно вмикати і вимикати. Давайте зараз познайомимося з порядком вмикання і вимикання комп’ютера.

1. Вправа «Крісло автора».

(Учень, який володіє навичками роботи з комп’ютером, грає роль учителя, пояснюючи решті новий матеріал. Ця вправа стимулює бажання поглиблювати свої знання.)

Ввімкнення комп'ютера

Перед початком роботи слід переконатись у відсутності видимих пошкоджень на робочому місці. Потім потрібно ввімкнути монітор комп’ютера.

Ввімкнути комп’ютер (кнопкою живлення Power на корпусі системного блоку). Після цього потрібно почекати, поки відбудеться автоматичне завантаження операційної системи. Це може зайняти декілька хвилин. Процес підготовки комп’ютера до роботи закінчився. Цей процес називають завантаженням.

Комп’ютер зупинився. Він чекає команд, які дії виконувати далі.

Вимикання комп'ютера Слід пам’ятати, що вмикається комп’ютер зазвичай кнопкою на системному блоці, а от вимикається за допомогою вказівок мишею.

Потрібно виконати послідовність команд:     Пуск —> Вимкнути комп'ютер —> Вимкнення.

Учитель. Отже, щоб вимкнути комп’ютер, потрібно:

♦ завершити всі працюючі програми;

♦ вимкнути комп’ютер за допомогою кнопки Пуск;

♦ дочекатись повного вимкнення: гасне екран, гаснуть світлові індикатори на системному блоці, системний блок перестає шуміти;

♦ вимкнути монітор.

2. Робота за підручником.

2. Розповідь учителя про роботу комп’ютерної миші.

Учитель: Ви вже знаєте, що з об’єктами Робочого стола зручно працювати за допомогою комп’ютерної миші. Розгляньте малюнок. (Показую малюнок комп’ютерної миші)

Яку будову має комп’ютерна миша?

У роботі з мишею частіше використовують ліву клавішу. Якщо не вказано, яку клавішу миші потрібно натиснути, то мають на увазі саме ліву клавішу.

Колесо прокручування миші допомагає швидко переміщуватися по комп’ютерному документу.

Робота з мишею

Основними прийомами керування об’єктами за допомогою миші є:

затримка — наведення вказівника миші на об’єкт і затримка на деякий час (це може супроводжуватися появою спливаючої підказки про об’єкт, над яким виконана затримка);

клацання — швидке натискання й відпускання лівої кнопки миші;

подвійне клацання — два клацання підряд лівою кнопкою миші;

клацання правою кнопкою;

перетягування.

Під час виконання кожної дії важливо встановити вказівник миші на потрібному об’єкті.

Клацати слід на значку, а не на назві об’єкта. Якщо клацнути двічі з більшою паузою на назві, то виконується інша дія (перейменування).

3. Комплекс вправ для зняття м'язового напруження. Фізкультхвилинка.

Сильний вітер до землі,

Гне дерева молоді

А вони ростуть, міцніють,

Вгору тягнуться, радіють.

Розім’ялись, відпочили

І за парти тихо сіли.

VI. УСВІДОМЛЕННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Бесіда з елементами опитування

— Опишіть послідовність дій для ввімкнення комп’ютера.

— Опишіть послідовність дій для вимкнення комп’ютера.

— Які дії можна виконати за допомогою миші?

VII. ЗАКРІПЛЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

1.                 Опрацювання завдань в робочому зошиті (с.16-17)

2.                 Робота з комп’ютером.

1. Займіть своє робоче місце.

2. Пригадайте правильну поставу для роботи за комп’ютером.

3. Ввімкніть комп’ютер згідно з вивченим порядком.

4. Розгляньте зображення на екрані. Які елементи вам знайомі?

5.Спробуйте вимикати комп’ютер згідно з вивченим порядком, але не натискайте останню кнопку Вимкнення, а натисніть кнопку Скасувати.

6. Проаналізуйте, якого кольору стає зображення на екрані після натискання кнопок Пуск —> Вимкнути комп’ютер.

7. Зроби висновок: чи навчився ти правильно розпочинати і завершувати роботу з комп’ютером?

Виконання комплексу вправ для зняття зорової втоми

Кажуть очі, що втомились, в монітор вони дивились.

Я очам допоможу, вліво, вправо поводжу,

Потім проведу по колу – будуть очі всі здорові.

Робота з навчальною програмою GCompris (з тренажером миші).

Виконання практичного завдання  (підручник с. 40-41)

Учитель: Щоб навчитися вправно працювати з мишею, використовують спеціальні програми – тренажери миші.  Наше завдання навчитись керувати об’єктами на екрані за допомогою миші. В цьому нам допоможе цікава програма GCompris, з якою пропонує погратися Мудрунчик. Він просить вас дотримуватися усіх правил поведінки за комп’ютером.

Порядок виконання практичної роботи

1.                 Запустити на виконання тренажер миші GCompris.

2.                 Підведи вказівник до об’єкта та відкрий його подвійним клацанням лівої кнопки миші.

3.                 Послідовно вибери кнопки «Винаходи» - «Різні ігри» - «Вивчаємо годинник» одним клацанням лівої кнопки миші.

4.                 Перед вами чарівний годинник. На ньому потрібно встановити час, вказаний у лівому нижньому куті екрана. Для цього перемісти стрілки годинника у потрібне положення.

Для перетягування стрілки:

1)                Підведи до стрілки вказівник.

2)                Натисни й утримуй ліву кнопку миші.

3)                Переміщуй вказівник так, щоб стрілка годинника зайняла потрібне положення.

4)                Відпусти ліву кнопку миші.

5.                 Повтори аналогічні дії з хвилинною стрілкою і встанови її у положення, що відповідає вказаній кількості хвилин

6.                 Для завершення роботи з програмою вибери кнопку з зображенням будиночка.

7.                 Після закінчення роботи з програмою за вказівкою вчителя вимкніть комп’ютер.

Зроби висновок: чи навчився ти використовувати мишу для керування об’єктами на екрані?

VIII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1.                 Рефлексія

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Що найбільше запам’яталося на уроці?

— Що сподобалося?

2.                 Інтерактивна вправа "Піраміда позитивних почуттів"

Вчитель простягає руку і говорить: "На уроці мені сподобалось, що ви працювали наполегливо і старанно" Учні по черзі підходять, кладуть долоньку зверху і говорять: "Мені сподобалось…"

- Пам'ятайте, що ви маєте добре знати і точно виконувати вказівки вчителя, щоб уникати нещасних випадків, берегти техніку. Ви відповідаєте за стан робочого місця і збереження розміщеного на ньому устаткування.

3.Нагородження учнів.

Наш гість Мудрунчик на згадку про себе хоче вам подарувати чудові розмальовки. Добрих успіхів вам у крокуванні "Сходинками до інформатики"!

IX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати с.32-35 підручника, РЗ. с.17, завдання 4, 5, 6.

 

 

2 клас

Тема уроку: ЩО ТАКЕ ОБ’ЄКТ І ЯКІ ЙОГО ВЛАСТИВОСТІ.

Мета уроку: Навчальна – сформувати в учнів поняття об’єкту, познайомити з прикладами об’єктів та їх властивостями.  Розвивальна – розвивати уміння правильно аналізувати, порівнювати, виділяти істотні ознаки об’єктів; розвивати уяву, мислення, мовлення. Виховна – виховувати спостережливість, допитливість, бережливе ставлення до свого здоров'я і здоров'я інших людей.

Обладнання уроку: Презентація до уроку, підручник, зошит, роздатковий матеріал.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

 І. Організаційний етап.

Доброго ранку, доброго дня!

 Я вам бажаю здоров’я й добра!

 Всі на уроці? І не сумуємо?

 В світ інформатики дружно крокуємо!

ГРА « ТАК- НІ».  Повторення правил поведінки в комп’ютерному кабінеті.  Якщо ви згодні з правилом — плескайте в долоні, якщо ні — тупайте ніжками.

В клас комп’ютерний спітнілі

Ми вриваємось щосили...     (діти тупають ніжками)

Витри старанно взуття,

Не потрібне нам сміття!       (учні плещуть в долоні)

За улюблений комп’ютер

Падаєм, мов спілі фрукти...  (тупають ніжками)

А щоб сісти нам за парти,

Дочекаємось команди                 (плещуть в долоні)

Сяду від екрана так...

Сантиметрів п’ятдесят!         (плещуть в долоні)

ІІ. Актуалізація вивченого матеріалу.

Давайте  згадаємо що таке алгоритм. Приготуйте свої д/з, вам треба було намалювати алгоритм “Як посадити дерево”. Ви побудували алгоритм за допомогою малюнків.

Учитель переставляє містами всі малюнка так, щоб зіпсувати алгоритм.

-Як треба розмістити малюнки, щоб знову ми отримали алгоритм? (Відповіді учнів.)

Учень вистроює алгоритм заново.

-Що називають алгоритмом?

Хто є виконавцем алгоритму?

Які алгоритми ми виконуємо в нашому житті?

Відповідь: Алгоритм – чіткий порядок дій для виконання.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація навчальної діяльності.

Світ, що нас оточує, складається з предметів і явищ. Предметами є стіл, шафа, книга, м'яч, будинок, Сонце, Місяць, птах та багато інших. Вам, звичайно, відомі такі явища як снігопад, дощ, землетрус, повінь. Сьогодні на уроці ми познайомимось із об’єктами, навчимося розрізняти їх за властивостями.

Тема нашого уроку «Об’єкти. Властивості об’єктів, значення властивостей.»

 IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Різноманітність об’єктів

Кожен предмет або явище є об'єктом.   Крім об'єктів, які існують реально, є об'єкти, які існують уявно, у нашій свідомості.   Уявними об'єктами є малюнок, який ми збираємося намалювати, автомобіль-літак, робот-учитель, комп'ютер майбутнього.

Кожний об´єкт має свою назву. Об’єкти можна розподілити за їхніми видами.  Складні об’єкти складаються з кількох об’єктів.

- Відкрийте ваші підручники на стор. ___, назвіть предмети , що зображені на малюнках.  Отже, об’єкт – це щось, що можна розглядати як ціле. Об’єкт має свою назву.  І один об’єкт може складатися з кількох об’єктів.  Але як їх відрізнити один від одного, якщо в них однакові імена?(Наприклад: м´яч)

2. Властивості об’єктів

- Дуже просто! Ми можемо розрізняти об’єкти за їх значеннями та властивостями. Кожний об'єкт має властивості. Властивостями об'єкта Підручник з інформатики є його розміри, вага, кількість сторінок, колір обкладинки та інші. А властивостями об'єкта Школа є її назва, адреса, кількість класів, кількість учнів, прізвище директора, та інші.

Крім того, кожна властивість може набувати різних значень.

V. Фізкультхвилинка (для зняття статичного навантаження)

 Один! Два! Всі присіли, потім вгору підлетіли.

 Три! Чотири! Нахилились, зі струмочка гарно вмились.

 П'ять! Шість! Всі веселі, крутимось на каруселі.

 Сім! Вісім! В потяг сіли, ніжками затупотіли.

 Дев'ять! Десять! Відпочили і за парти дружно сіли.

 VІ . Набуття умінь і навичок

1. Практична робота.

А зараз виконаймо практичне завдання зі стор.__ вашого підручника (робота в зошиті)

VI. Вправа для очей.

Очі вгору, очі вниз!

Не лінуйся! Посміхнись!

Ще раз вгору,Знову вниз!

І на цьому – зупинись! Оченятам зняли втому,

До роботи, нумо, знову!

Гра «Угадай об’єкт».

Ведучий задумує 1об’єкт. Інші гравці задають йому питання: називають властивості чи можливі дії об’єкту. Ведучий може відповідати тільки «да» чи «ні». Коли через декілька питань хтось угадує об’єкт, той стає ведучим та задумує наступний об’єкт.  (Діти отримують зображення предмета – хліб, клавіатура,стілець, яблуко)

Вправа на спостережливість Підрахуйте, скільки об'єктів сховалося в хатинці.

 Гра «Веселий ланцюжок».

Дана гра є підготовчим етапом до більш складних ігор. Вона допоможе дітям тренуватися визначати різні властивості предметів.

Учитель показує об'єкт і пропонує учням по черзі швидко назвати п'ять ознак цього об'єкта. Ознаки не повинні суперечити один одному. У якості ознак можна використовувати не тільки прикметники, але й словосполучення.

Наприклад: м'яч – круглий, великий, гумовий, червоний, новий;

будинок – цегельний, чотириповерховий, старий, білий, із трикутним   дахом;   квітка – червона, ароматна, колюча, гарна тощо.

2

 Підведення підсумків уроку.

Вправа  «Закінчи речення»

- Частина навколишнього світу, що оточує нас називається об’єкт

- Кожен об’єкт має свої властивості

- Кожна властивість може набувати своїх значень.

Ви сьогодні уважно слухали, гарно працювали, то ж з легкістю відповісте мені на такі запитання:  • Що нового ви дізналися на уроці?

• Що таке об’єкт?

• Як розрізнити об’єкти?

• Як розрізнити властивості об’єктів?

Домашнє завдання   Прочитайте відповідний параграф підручника  Виконайте завдання в зошиті.

5 клас.

Тема: Інформаційні процеси.

Навчальна мета: Познайомити учнів з інформаційними процесами та навчити їх застосовувати в житті

Розвивальна мета: Розвити вміння працювати з інформацією, опрацьовувати інформацію та збирати, передавати та шукати інформацію

Виховна мета: Розвити в учнях інформаційну культуру, виховати посидючість

Тип уроку: Комбінований урок

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Опитування учнів за запитаннями підручника.

ІІІ. Вивчення нової теми.

Щоб добре вміти працювати з інформацією, потрібно знати всі можливі дії з нею. Саме цим ми сьогодні і займемося. Давайте починати.

Процеси, які пов’язані із пошуком, отриманням, зберіганням, обробкою, передачею та використанням інформації називаються

інформаційними процесами.

3

З кожним роком в світі об’єм інформації збільшується в декілька разів. В середині ХХ століття з’явилось поняття комп’ютерного вибуху, коли людина повинна була володіти таким об’ємом інформації, що в пам’яті вже важко його зберегти. І тут на допомогу людині прийшов комп’ютер. З появою цієї техніки з’явилися нові науки – кібернетика, інформатика, експертні системи, нейронні мережі та ін.

Інформатика – це наука, яка вивчає інформаційні процеси в живій та неживій природі, суспільстві та техніці.

Комп'ютер — універсальна цифрова обчислюваль­на машина для оброблення програмованої інформації.

Інформаційна технологія – це організація інформаційних процесів з використанням технічних засобів та приладів. (записати)

Існують такі види інформаційних технологій: пошта, письмо, телефон, телеграф, електрона пошта та ін.

Паперові технології – це організація передачі інформації за допомогою паперових носіїв.

Нові інформаційні технології – це організація передачі даних через ПК. (записати)

Фізкультхвилинка

Хто здоровим хоче буть,

Про зарядку не забудь!

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись,

Руки вгору, руки в боки,

І зроби чотири кроки,

Дерева високі-високі,

Травичка низенька-низенька,

Вітер дерева колише, гойдає,то вниз пригинає.

Птахи з дерев летять, відлітають,

А учні тихенько на місця сідають

Гра  «Хто є хто? Джерело-споживач-носій».

Прокоментуйте інформаційні процеси, заповнюючи наведену таблицю.



























































ПроцесДжерелоСпоживачНосій
1Ми переглядаємо новини по телевізору
2Користувач грає у комп’ютерну гру
3Дистанційне складання іспиту
4Автоматичне керування роботом
5Учень пише вірш
6Двері відчиняються ключем
7Учні малюють стінгазету 

Двоє хлопців приїхали відпочивати до літнього табо­ру. Перший поцікавився у другого, як його звати.

— Відгадай,— відповів той. — Я замінив кожну літе­ру свого імені на номер в українському алфавіті. Вийшло 22 7 21 4 12 14. Розкодуйте ім’я хлопчика.

4Завдання 2. Закодуйте ім’я свого партнера по парті. Дайте відповідь на питання: Якими інформаційними процесами ви користувалися в роботі?

Підсумок уроку. Оцінювання учнів.

Домашнє завдання: відповідний параграф підручника

Висновок.

Система розвивального навчання розкриває широкі можливості для розвитку самооцінки учня, допомагає усвідомити себе як суб´єкта, що саморозвивається, самостійно здобуває знання.

При розвивальному навчанні діяльність вчителя повинна бути спрямована на розробку та використання таких форм, змісту, прийомів та засобів навчання, котрі сприяли б підвищенню рівня самостійності, свідомості та творчої активності студентів в засвоєнні знань, формуванні вмінь та навичок, в їх практичному використанні. Нові педагогічні технології, що підтримують розвивальний тип навчання, повинні бути перш за все динамічними та гнучкими, забезпечувати режим найбільшого психолого-педагогічного, методичного та організаційного сприяння для реалізації індивідуальних інтересів, можливостей та здібностей студентів на основі використання вибору та відповідальності за нього.

Володіючи вмінням визначати мету, планувати роботу, творчо її виконувати, працювати з науковою літературою, відбирати потрібну інформацію з різних джерел, засвоюючи раціональні прийоми розумової діяльності, учні мають змогу усвідомлено керувати своєю навчальною працею.

При цьому потрібно створювати сприятливі умови для формування в них позитивного ставлення до праці, вироблення стійких мотивів навчальної діяльності.

Саме тому вчитель повинен опанувати такі форми і методи навчання, які дають найкращий результат засвоєння знань, вмінь і навичок учнів.

Стосунки, що складаються між учнями, які хочуть дізнатися щось нове, і вчителями, які можуть і знають як це зробити, мабуть, і є тим найдорогоцінішим здобутком у нашій роботі. Дитина не повинна бути пасивним учасником навчального й виховного процесу, вона є одним із його творців.

Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що викладений вище підхід до використання методик розвивального навчання у процесі вивчення будь-якого предмета, а інформатики особливо, до звітності про набуті знання учнями є перевагою програми, що ставить за мету розвиток особистості здібного учня, зацікавленості в результатах навчання працездатного учня, залучення до роботи небайдужого учня.

На мою думку, використовуючи самі різноманітні методи і форми навчання можна досягти успіху. Але саме розвиваюче навчання на уроках інформатики – основа формування творчої особистості, а в подальшому – креативної, яка має внутрішні передумови, що забезпечують її творчу активність. Які б форми та методи вчитель не підбирав би і не використовував під час занять, саме головне – знайти підхід до кожної дитини, допомогти розкрити їй свої здібності і проявити свої вміння. Головне, щоб дитина відчувала радість від навчання. Учитель повинен творчо підходити до підготовки завдань на урок. Для вчителя найвища винагорода – коли діти чекають з нетерпінням наступного уроку інформатики.